Критичне мислення старшокласників

     В основу критичного мислення старшокласників покладена оцінна розумова діяльність особистості щодо вдосконалення процесу мислення, пошуку й виправлення помилок у власній партнерській діяльності, аналіз власних думок, дій, вчинків, поведінки. Вітчизняні та зарубіжні науковці (І.Авдєєва, М.Вейнстант, Л. Велитченко, Н.Воскресенська, І.Фрумін, В.Євдокимов, Т.Олійник, І.Загашев, С.Заїр-Бек, М.Ліпман, Дж.Стіл, К.Мередит, Ч.Темпл, О.Тягло, Д.Хамперн, Т.Хачумян та інші), відзначаючи особливу роль критичного підходу в сучасній системі навчання, вважають, що в педагогічному контексті критичне мислення слід розглядати як здатність тих, хто навчається, аналізувати навчальну інформацію, застосовувати отримані результати як в стандартних так і в нестандартних ситуаціях, проблемах.

     Критично мисляча людина здатна:

• виділяти головне;
• робити порівняння;
• визначати потрібну інформацію;
• ставити потрібні запитання, розповідати про проблему;
• розпізнавати необ'єктивні судження, відокремлювати факти від суб'єктивної думки;
• відокремлювати помилкову інформацію від правильної;
• виявляти причинно-наслідкові зв'язки;
• знаходити й наводити аргументи;
• робити висновки та перевіряти їх на практиці;
• висувати варіанти рішення;
• передбачати наслідки;
• демонструвати логічно обґрунтовані судження.

     Основні елементи критичного стилю мислення такі:
-  здатність впевнено орієнтуватися у навчальному матеріалі, оцінювати ступінь достовірності навчальної інформації, співвідношення її з тим, що вже відоме;
- відкритість до нестандартних способів розв'язування як відомих, так і нових задач, прагнення до пізнання нового;
- готовність до конструктивного діалогу з вчителем і партнерами, вміння відстоювати власну точку зору, а за необхідності реалізовувати різноманітні варіанти її перегляду у випадку наведення опонентом аргументованих контрдоказів;
- самодіагностика рівня сформованості різноманітних умінь і навичок на основі порівняння власних результатів із заданим еталоном;
- рефлексія всіх пунктів свого навчального маршруту в контексті підготовки до майбутньої професійної діяльності,їх конкретного призначення та послідовності;
- артикульоване вираження та відстоювання тієї чи іншої філософсько-світоглядної позиції. 
     Уміння критичного мислення є необхідними для життя у демократичному суспільстві, коли стає актуальним завдання громадського виховання особистості, розвиток у неї громадянського мислення, яке характеризується наявністю умінь:
1) критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати;
2) приймати ретельно виважені рішення з урахуванням юридичних норм;
3) давати аналіз соціально-політичних явищ;
4) аргументовано,логічно вести політичну дискусію, виявляючи толерантність до позиції супротивника;
5) розробляти стратегію розв'язання проблемної ситуації;
6) вміти оцінювати свої ідеї з позиції іншого;
7) володіти культурою міжосбистісних стосунків. 

     Відомі американські дослідники з проблеми формування критичного мислення учнів і студентів К.Мередит, Ч.Тампл та інші вважають, що при розгляді будь-якого тексту (наприклад, фрагмента навчальної інформації) доцільно додержуватися такої низки міркувань:

• Як я можу розшифрувати цей текст?
• В чому полягають його закономірності та правила?
• Що мені робити з цим текстом, тут і зараз?
• Як пов'язані ідеї, представлені у тексті?
• Яка людина, з якими інтересами та цінностями, могла б прочитати це водночас просто та без проблем?
• Що цей текст намагається зі мною зробити?
• В чиїх інтересах?
• Які позиції, думки та інтереси представлено?
• Які відсутні чи залишаються не озвученими (критичні вміння)?

     Уміння критично мислити на уроках історії

1. Уміння коротко, але по суті й переконливо висловлювати власні думки, порівнювати їх  з думками інших.
2. Подолання стереотипів, перегляд власної точки зору.
3. Уміння ставити запитання, відрізняти реальні факти від субєктивних думок, виявляти більш важливі й другорядні обставини тощо.

     Навчальна інформація в рамках викладання суспільних наук дозволяє навчити підлітків вирішенню проблем у суспільному житті, розумінню минулого Батьківщини, готовності до сприйняття інших культур. Предметним матеріалом щодо розвитку критичного мислення учнів історичний (історичні колізії), громадянський (моральноправові дилеми), економічні, політичні відомості, повсякденні ситуації, тощо. Крім того, вивчення гуманітарних дисциплін озброює школярів навичками інтерпретації різноманітної навчальної інформації. Треба відзначити, що при цьому з урахуванням висновків із досліджень українських учених Н.Кочубей, С.Лузік, професора Ч.Темпла (США), та інших, слід уникати як прихильності до єдиного правильного трактування навчального матеріалу, так і релятивізму, тобто витрачанню об'єктивності в розгляданні будь-якої проблеми, явища тощо.