Критичне мислення старшокласників

     В основу критичного мислення старшокласників покладена оцінна розумова діяльність особистості щодо вдосконалення процесу мислення, пошуку й виправлення помилок у власній партнерській діяльності, аналіз власних думок, дій, вчинків, поведінки. Вітчизняні та зарубіжні науковці (І.Авдєєва, М.Вейнстант, Л. Велитченко, Н.Воскресенська, І.Фрумін, В.Євдокимов, Т.Олійник, І.Загашев, С.Заїр-Бек, М.Ліпман, Дж.Стіл, К.Мередит, Ч.Темпл, О.Тягло, Д.Хамперн, Т.Хачумян та інші), відзначаючи особливу роль критичного підходу в сучасній системі навчання, вважають, що в педагогічному контексті критичне мислення слід розглядати як здатність тих, хто навчається, аналізувати навчальну інформацію, застосовувати отримані результати як в стандартних так і в нестандартних ситуаціях, проблемах.

     Критично мисляча людина здатна:

• виділяти головне;
• робити порівняння;
• визначати потрібну інформацію;
• ставити потрібні запитання, розповідати про проблему;
• розпізнавати необ'єктивні судження, відокремлювати факти від суб'єктивної думки;
• відокремлювати помилкову інформацію від правильної;
• виявляти причинно-наслідкові зв'язки;
• знаходити й наводити аргументи;
• робити висновки та перевіряти їх на практиці;
• висувати варіанти рішення;
• передбачати наслідки;
• демонструвати логічно обґрунтовані судження.

     Основні елементи критичного стилю мислення такі:
-  здатність впевнено орієнтуватися у навчальному матеріалі, оцінювати ступінь достовірності навчальної інформації, співвідношення її з тим, що вже відоме;
- відкритість до нестандартних способів розв'язування як відомих, так і нових задач, прагнення до пізнання нового;
- готовність до конструктивного діалогу з вчителем і партнерами, вміння відстоювати власну точку зору, а за необхідності реалізовувати різноманітні варіанти її перегляду у випадку наведення опонентом аргументованих контрдоказів;
- самодіагностика рівня сформованості різноманітних умінь і навичок на основі порівняння власних результатів із заданим еталоном;
- рефлексія всіх пунктів свого навчального маршруту в контексті підготовки до майбутньої професійної діяльності,їх конкретного призначення та послідовності;
- артикульоване вираження та відстоювання тієї чи іншої філософсько-світоглядної позиції. 
     Уміння критичного мислення є необхідними для життя у демократичному суспільстві, коли стає актуальним завдання громадського виховання особистості, розвиток у неї громадянського мислення, яке характеризується наявністю умінь:
1) критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати;
2) приймати ретельно виважені рішення з урахуванням юридичних норм;
3) давати аналіз соціально-політичних явищ;
4) аргументовано,логічно вести політичну дискусію, виявляючи толерантність до позиції супротивника;
5) розробляти стратегію розв'язання проблемної ситуації;
6) вміти оцінювати свої ідеї з позиції іншого;
7) володіти культурою міжосбистісних стосунків. 

     Відомі американські дослідники з проблеми формування критичного мислення учнів і студентів К.Мередит, Ч.Тампл та інші вважають, що при розгляді будь-якого тексту (наприклад, фрагмента навчальної інформації) доцільно додержуватися такої низки міркувань:

• Як я можу розшифрувати цей текст?
• В чому полягають його закономірності та правила?
• Що мені робити з цим текстом, тут і зараз?
• Як пов'язані ідеї, представлені у тексті?
• Яка людина, з якими інтересами та цінностями, могла б прочитати це водночас просто та без проблем?
• Що цей текст намагається зі мною зробити?
• В чиїх інтересах?
• Які позиції, думки та інтереси представлено?
• Які відсутні чи залишаються не озвученими (критичні вміння)?

     Уміння критично мислити на уроках історії

1. Уміння коротко, але по суті й переконливо висловлювати власні думки, порівнювати їх  з думками інших.
2. Подолання стереотипів, перегляд власної точки зору.
3. Уміння ставити запитання, відрізняти реальні факти від субєктивних думок, виявляти більш важливі й другорядні обставини тощо.

     Навчальна інформація в рамках викладання суспільних наук дозволяє навчити підлітків вирішенню проблем у суспільному житті, розумінню минулого Батьківщини, готовності до сприйняття інших культур. Предметним матеріалом щодо розвитку критичного мислення учнів історичний (історичні колізії), громадянський (моральноправові дилеми), економічні, політичні відомості, повсякденні ситуації, тощо. Крім того, вивчення гуманітарних дисциплін озброює школярів навичками інтерпретації різноманітної навчальної інформації. Треба відзначити, що при цьому з урахуванням висновків із досліджень українських учених Н.Кочубей, С.Лузік, професора Ч.Темпла (США), та інших, слід уникати як прихильності до єдиного правильного трактування навчального матеріалу, так і релятивізму, тобто витрачанню об'єктивності в розгляданні будь-якої проблеми, явища тощо. 

Методика

"Сформованість критичного мислення у старшокласників"

  Ціль: визначити рівень психологічної грамотності учнів.
Методика може бути використана для контролю у процесі викладання курсу "Людина і суспільство" в 11 класі.
Частина 1
Інструкція: із запропонованих відповідей вибери правильну.
1. Людина - єдина істота, що здатна:
а) передавати інформацію про минулі та наступні події;
б) користуватися членороздільним мовленням;
в) користуватися знаряддями праці та виготовляти їх;
г) всі відповіді правильні.
2. Симпатія - це:
а) неприязнь;
б) прихильність;
в) співчуття;
г) захоплення.
3. Аморальний - це:
а) стійкий;
б) важкий;
в) неприємний;
г)неморальний.
4. Людину, яка легко піддається чужій думці, емоційному враженню, називають:
а) слабкою;
б) м'якосердою;
в) дурною;
г) такою, що піддається навіюванню.
5. Людина легше запам'ятає:
а) дію, яка вже закінчена;
б) дію, яка ще не закінчена;
в) нецікаву дію;
г) усі відповіді неправильні.
6. Незлий, веселий жарт називається:
а) висміюванням;
б) гумором;
в) сатирою;
г) усі відповіді правильні.
7. Щоб ефективно розв'язати конфлікти, необхідно:
а) чітко вказати на недоліки іншого;
б) неодмінно відстоювати свою правоту;
в) не витрачати часу на вислуховування іншого;
г) усі відповіді неправильні.
8. Некритичне сприйняття будь-якої інформації, прийняття певних положень без доказу називається:
а) надією;
б) вірою;
в) переконанням;
г) усі відповіді неправильні.
9. Повага до людини, людської гідності, людинолюбства називається:
а) справедливістю;
б) благодіянням;
в) гуманністю;
г) усі відповіді правильні.
10. Щоб правильно вибрати професію, треба врахувати свої:
а) здібності;
б) інтереси;
в) стан здоров'я;
г) усі відповіді правильні.
Ключ: 1-г, 2-г, 3-г, 4-г, 5-б, 6-б, 7-г, 8-б, 9-в, 10-г
Частина 2
Інструкція: відзначте правильні твердження.
1. Співчуття виникає за умови, якщо людина може подумки поставити себе на місце іншого.
2. Людина може повністю контролювати свою поведінку в будь-якому емоційному стані.
3. Холериків відрізняє найшвидша реакція на які-небудь дії.
4. Характер людини практично неможливо змінити протягом життя.
5. Меншість ніколи не може змінити думку більшості у групі.
6. Потреба у будь-чому спонукає і спрямовує діяльність людини.
7. Навички самоспостереження можуть допомогти людині в її житті.
8. Поведінка людини у групі визначається положенням або статусом (лідер, прийнятий, ізольований тощо).
9. Найкращий вихід із конфліктної ситуації - відстоювати до кінця свою точку зору.
10. Успіхи учнів у школі залежать, в основному, від ставлення до них учителів.
Правильні твердження: 1,3,6,7,8.  

Краєзнавчий аспект у вивченні історії у школі

Краєзнавчий аспект у вивченні історії як втілення організаційно-технологічних інновацій особистісно-орієнтовного навчання

     Як відомо, що організаційно-технологічні інновації, - це узгодженість та взаємодія різних компонентів процесу навчання. Інновації повинні знаходити своє відображення і в нових варіантах побудови навчального процесу, який би забезпечував особистісно-орієнтованого навчання. Це означає, що вивчення історії в середній школі йде шляхом співпраці, співтворчості між учителем та учнем, стимулювання розвитку і саморозвитку учня. Навчання повинно сприяти становленню в учнів цінностей високої духовної культури,  органічного поєднання з національною історією і традиціями народу, рідного краю. Оптимальною формою організації забезпечення виконання цих завдань є краєзнавча робота в школі.

                                  Структура  краєзнавчої роботи в середній школі

              Історичний музей школи: 

            1) експонати;

            2) екскурсії;

            3) зв'язок з іншими музеями;

            4) краєзнавча експедиція:

                   а) вивчення походження назви сіл, міст, прізвищ жителів (книги, альманахи);

                   б) "Сім чудес" нашого краю (походи); 

                   в) сліди історії (пам'ятники, історичні місця, герої).

      Краєзнавча експедиція забезпечує постійне розв'язання учнями творчих завдань естетичного збагачення навчального середовища. Вона планується на 5 років (близька та дальня мета) згідно такого плану:

1.  Вивчення і фіксування основних історичних подій на окремій території.
2. Дослідження культурних цінностей рідного краю. 
3. Збереження пам'яток культури, історичних пам'ятників.
4. Відтворення забутих народних традицій.

Форми проведення краєзнавчої експедиції:

• Створення і постійне поповнення часопису "Історія селища", "Історія в долях випускників школи"
• Випуск творчих збірничків : "Казки і легенди степового краю", "Походження прізвищ односельців"
• Учнівські конференції за результатами досліджень: "Розвиток промисловості краю і можливостей географічного положення", "Можливості економічного розвитку"
• Сворення нових постійно діючих експозицій для шкільного історичного музею                                                        

Легенда про Шарапин сад

Старі дерева - живі свідки,
 пам'ятки історичних подій,
 культурного життя нації.

Цю легенду знають всі жителі нашого селища Щорськ (колишнє село Божедарівка)

    Колись давно, коли люди стогнали під ярмом панів, жив у селі Божедарівка пан Шарапа. Дуже багатий був цей пан. У центрі села височів величезний маєток пана. Багато селянських сімей працювало на нього від зорі до зорі, а жорстокості Шарапи не було меж.

     І було у пана диво - дивне: розкішний зелений сад. Яких тут тільки дерев не було! Всі сусіди заздрили йому. Але ніхто не міг  навіть уявити, скільки сил і людського поту пролилося у цьому саду, щоб виросли такі міцні й щедрі плодові дерева. І вдень і вночі пан беріг свій сад, ніхто не мав права зірвати жодного плода. І от сміливі хлопці, що доглядали за деревами у саду, вирішили помститися панові за його жадібність. Однієї темної ночі вони обтрусили найрясніші яблуні. Вранці пан дуже розгнівався і звелів покарати тих, хто працював у саду. Після цієї розправи декілька людей померли. Народ не простив цього панові. Вже наступної ночі палав яскравим полум'ям сад, який нікому, окрім пана, на дарував свої плоди, хоч і був рясно политий кров'ю простих селян. після пожежі залишилося декілька дерев, найбільш сильних і витривалих. А згодом, коли не стало в селі пана, люди насадили нові саджанці. Більшість пагінців не були плодовими, а декоративними. Розрісся вже навколо панського маєтку гарний парк з дубами, кленами та каштанами.весь час люди досаджували нові дерева, доглядали за ними. але й до цього часу називають цей парк "Шарапин сад".   

Болгарія після Другої світової війни

Актуальність теми: Під час Другої світової війни Болгарія була союзницею Німеччини, але у війні проти Радянського Союзу участі не брала. СРСР вдалося за допомогою комуністичної агентури організувати у Болгарії партизанський рух і комуністичну пропаганду. Наслідком цих подій було урочисте проголошення 15 вересня 1946 р. Народної республіки Болгарії. Наприкінці 1947 р. була прийнята нова Конституція, яка націоналізувала виробництво, банки, ліквідувала залишки багатопартійної системи, оголосила стратегічну лінію “побудови соціалізму”. У 1955 р. Болгарія увійшла до ООН. Фактично до 1989 р. Болгарія була державою сателітом СРСР. Під впливом революційних подій у Східній Європі Болгарія зважилась на зміну лідера, що призвело до демократизації державного ладу. Відсутність принципових територіальних претензій до сусідів та відносно однорідний етнічний склад Болгарської Республіки вберегли країну від спустошливих воєн, які так часто супроводжують перехід до демократії країн Східної Європи.

Об'єктом дослідження у нашій роботі є перебіг подій які привели до створення сучасної Болгарської Республіки.

Предметом дослідження є особливості розвитку, процес встановлення демократичних принципів в Болгарії.

Метою дослідження є історичні факти поетапного встановлення демократії в Болгарській Республіки.

Завдання дослідження:

1.     Охарактеризувати розвиток Болгарії у повоєнні роки.

2.     Проаналізувати особливості розвитку республіки.

3.     Опрацювати історичні явища в конкретно – історичних умовах.
     Висновки:

1.     По завершенню Другої світової війни в Болгарії було встановлено комуністичний устрій, що привело до ліквідації монархії та поклало початок демократичним перетворенням в країні.

2.     Ідея єдиної Європи не раз виникала в європейських політиків проте своє реальне втілення, вона знайшла лише в другій половині XX ст. Одним із важливих кроків на шляху прилучення Болгарії до Європи стало прийняття її до Ради Європи. Головна діяльність країни на міжнародній арені стала інтеграція до Європи і загально європейських структур.

3.     Болгарія пройшла досить важкий шлях до демократизації. 15 вересня 1946 р. – Болгарія урочисто проголошена Народною республікою, комуністичного спрямування. 1991 р. – нова демократична Конституція республіки Болгарія, початок ринкових перетворень. На сьогодні зовнішньополітичні та економічні зв'язки Болгарії поступово переорієнтовуються на захід.